Базові елементи вирощування соняшнику.

Соняшник в сільськогосподарському виробництві є однією з високорентабельних культур. Так, за даними Держстату України, рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику в середньому по Україні складає 45,2 %, в той час, як рівень рентабельності зернових 25,3 %. Це обумовлює подальше зростання площ під цією культурою, яка складає в теперішній час в межах 5,5 млн. га.

Біологічні особливості.

Соняшник є теплолюбивою і доволі посухостійкою культурою, але досить вибагливою до волого забезпечення ґрунту. Для розвитку і формування урожаю соняшник потребує 350 – 450 мм волого забезпечення за вегетаційний період..

Обробіток ґрунту.

Основний обробіток ґрунту восени направлений на збереження та накопичення вологи в залежності від попередника, засміченості поля та видового складу бур’янів. Найефективнішим обробітком являється глибока оранка. За даними Інституту зрошувального землеробства НААН України урожайність і рентабельність виробництва при різних системах догляду (традиційна, технологія «Сумо», технологія «Clearfild») були кращими при глибокій оранці в порівнянні з мілким дискуванням і нульовим обробітком.

Традиційну оранку можливо замінити безотвальним обробітком, який включає рихлення ґрунту чизелем на глибину 30-35 см. з подальшим обробітком важкою дисковою бороною.

Попередники, місце в сівозміні.

Соняшник дуже чутливий до чергування культур в сівозміні. Основною вимогою при виборі попередників під соняшник є удобреність фону та наявність у ґрунті вологи. Враховуючи це, кращими попередниками в умовах Степу є озимі зернові культури, кукурудза, зернобобові, ячмінь. Згідно з агротехнічними вимогами, в структурі посівних площ під посіви соняшнику слід відводити не більше 10-15%. Особливо це стосується гібридів, чутливих до ураження вовчком та комплексом хвороб. Тому повертати їх на попереднє місце в сівозміні варто не раніше, як через 6-8 років.

Застосування добрив.

Система удобрення соняшнику складається з основного – під зяблеву оранку та рядкове внесення під час сівби.

На формування 1 ц насіння соняшник витрачає 4,5-4,8 кг азоту, 2,5-2,7 фосфору і 12-15 кг калію. При середніх запасах поживних речовин в ґрунті оптимальна норма добрив має становити N50P40K40. Краще їх вносити з осені під оранку. Навесні добрива бажано вносити локально на глибину 10-12 см

культиваторами-рослинопідживлювачами або зерновими сівалками. При цьому способі ефективність добрив підвищується на 15-20%.

При сівбі в рядки можна внести невелику норму суперфосфату чи амофосу (Р10). Велику ефективність у збільшенні продуктивності культури досягають внесенням під соняшник комплексного добрива КАС 28 або КАС 30 при внесенні під передпосівну культивацію. Обов’язкове внесення добрив у рядки при сівбі соняшника фосфорного добрива в дозі Р10-15 .

Підготовка насіння, сівба.

Для сівби використовують кондиційний посівний матеріал зі схожістю не нижче — 87%, чистотою — 98% ( із вмістом облущеного насіння не більше 2%; гібридів (F1)- відповідно 85% та 98% ( із вмістом облущеного насіння не більше 3%). В зв’язку з наявністю в ґрунті збудників хвороб і з метою уникнення пошкодження його шкідниками перед сівбою насіннєвий матеріал повинен бути оброблений фунгіцидним протруйником та за необхідності – інсектицидним, такими як круізер, космос 500, семафор, та інші з додаванням мікроелементів (цинк, молібден, марганець) та регуляторів росту (емістим С, 10 мл/т; фумар, 2 мл/т; вермістим, 3 л/т, тощо).

Оптимальні строки сівби соняшнику настають при сумі ефективних температур (середньодобова температура більше 50С) від 65 до 135 градусів, коли грунт прогріється до 8-100С на глибині 10 см. Вони припадають на період ІІІ декада квітня – кінець І декади травня.

Норма висіву залежить від густоти посіву. Проте, враховуючи, що різниця між польовою і лабораторною схожістю насіння становить 20-25%, а під час вегетації гине близько 8-10% рослин, до рекомендованої норми додають страхову надбавку 20-25%.

Збиранна урожаю.

Збирання урожаю починають коли вологість насіння становить 9-10%.При необхідності прискорить термін збирання, або при пізньому дозріванні можна застосувати десікацію препаратом Реглон або його аналогами в дозі 3 л/га. Також можна застосувати препарати групи гліфосату. Слід тільки пам’ятати, що обробку можна проводити при вологості зерна не більше 30%, а на насіннєвих посівах препарати гліфосату призводять до зниження схожості майбутнього насіння.